1. Керування дроном у симуляторі
1 Крок перший. Вивчаємо газ
Тротл – лівий стік, вертикальні рухи, стік не підпружинений, залишається в тому положенні, в якому ви його залишили. Дозволяє тримати ваш апарат у повітрі, піднімати його вгору і опускати назад на поверхню землі. Звикайте до того, що ним ви будете керувати більше всього, і підкориговувати його положення доведеться ледь не більшу частину пілотування.
Для приведення дрону у готове до старту положення, опустіть Тротл до упору вниз. Пропелери почнуть обертатися, значить все готове. Рухи на стіках повинні бути мінімальними, так ніби вам треба почухати самого малесенького метелика.
- Потроху почніть піднімати газ в гору. Інші стікі поки не чіпаємо. Не тисніть сильно на стікі, бо ви перестанете відчувати зворотній тиск пружин і можете чіпляти ще керування розворотом. Це дуже легко помітити, у даному випадку картинка почне “обертатися” так ніби ви крутите головою вправо чи вліво. Намагайтеся знайти таке положення пальців, щоб ваш дрон тільки піднімався вгору і опускався вниз, без “обертальних” рухів. Зсув дрона вправо або вліво в даному випадку можливий і не є критичним.
- Намацайте те положення Тротлу, при якому ваш дрон впевнено буде відриватися від поверхні, і намагайтеся його запам’ятати. Злітати можна на пару метрів і сідати назад, скиданням Тротлу до самого низу. Намагайтеся це робити плавно.
- Повторіть цю процедуру декілька разів, намагайтеся це зробити з кожним разом все плавніше. Коли у вас буде виходити плавно злетіти і так само плавно сісти, можна переходити до наступного кроку.
- Далі трохи ускладнюємо задачу. Піднявшись у повітря десь на рівень верхівок дерев, намагайтеся втримати висоту, рухаючи газ вгору і вниз, у спробі знайти положення рівноваги. Дрон буде зносити в якусь сторону, але нас це поки не турбує. Головне – тримати його на одній висоті. Одного універсального положення газу для цього руху не буває. Кожен дрон веде себе по різному, навіть один і той самий дрон з різними акумуляторами вже буде “зависати” у повітрі на інших значеннях Тротлу. Повторюйте цю вправу до тих пір, поки у вас не буде виходити стабільне утримання висоти дрону.
Ці вправи прості, але дуже важливі . Від успішності опанування цього етапу буде залежати, наскільки легко вам буде вчитися далі. Якщо щось не виходить “чисто”- варто пробувати до тих пір, поки ви не знайдете зручне положення рук, при якому виконання вправ буде виходити стабільно.
2. Вивчаємо нахили. Pitch, Roll
Пітч і Ролл знаходяться на правому стіку керування. Обидва підпружинені, отже повертаються на центр як тільки ви перестали їх тиснути. Пітчу відповідає вертикальний рух стіку, Ролу – горізонтальний.
- Піднімаємо дрон у повітря і пробуємо нахили у різні боки. Рух стіками повинен бути максимально коротким, буквально декілька міліметрів від центрального положення. Як тільки дрон отримав бажаний нахил, осалблюємо тиск на стік і даємо пружинам у стіку повернути його у центральне положення. На відміну від стабілізованих систем, FPV дрон при цьому залишиться у тому положенні в яке ви його поставили, замість того, щоб повернутися до горизонтального положення, як це зазвичай очікують власники техніки від DJI \ AUTEL.
Це ключова особливість керування FPV технікою
Ви можете залишити дрона у певному положенні і він буде сам летіти у цьому напрямку, поки ви це не зміните. Власне, це ми будемо робити трохи згодом, у наступному кроці.
- Наступна вправа спрямована на розуміння, як ми можемо замінити програмну стабілізацію стіками керування і власними руками. Для цього, піднімаємося у повітря і утримуємо висоту десь на рівні верхівок дерев. Рано чи пізно дрон понесе у якісь бік. Ваша задача – знайти перед собою якісь орієнтир і намагатися нахилом у протилежний бік компенсувати це зміщення і повернути дрон на позицію, над якою ви злетіли. В подальшому, як тільки починає кудись зносити – намагаємося повертати його назад. Також, не забувайте про Тротл (Газ), яким треба не забувати утримувати висоту одночасно з маневрами.
Повторювати всі спроби варто кожного разу зі зльоту з поверхні землі.
Як тільки почне виходити – тримати дрона більш-менш стабільно у одному положенні і на одній висоті, також пробуємо додати ще й плавну посадку. Звісно, що він не повинен одразу висіти строго у одній точці. На початку припустимі розбіжності від бажаної точки у діапазоні декількох метрів. Посадка виконується максимально плавним опусканням стіка Газа (Тротл). Як тільки ви торкнулися землі, треба різко опустити стік Газу у самий низ, щоб уникнути скачків дрона по поверхні землі.
- Відточуємо майстерність рухів з попреднього пункта комплексом вправ:
1) Плавний вертикальний зліт до рівня верхівок дерев.
2) Утримуємо дрон у цьому положенні приблизно пів хвилини, і
3) так само плавно сідаємо.
4) Після 10 успішних спроб підряд можна вважати, що ви розібралися з тим, як зависати дроном у режимі ACRO.
3. Практичне застосування нахилів. Політ вперед
На даному етапі ви вже повинні досить впевнено триматися у повітрі, вправно злітати, тримати рівновагу і так само вправно сідати. Якщо якісь з цих маневрів виходить невпевнено – саме час приділити тому, що не виходить, або виходить погано, трохи більше часу.
З власної практики можемо зазначити, що краще витратити більше часу зараз на основи, аніж потім втрачати дорогоцінний час на спроби зрозуміти, що йде не так і чому не виходить виконати більш складні комплексні маневри. Всі складні маневри, по суті, – це комбінація тих самих рухів, що ми вивчаємо зараз.
Тепер, коли ми знаємо, як використовувати керування правим стіком та як стабілізувати дрона у повітрі, переходимо до використання цих знань.
Не забувайте, що Газ (Тротл) – це набір і скидання висоти, і тільки коли ми нахиляємо дрон у якісь напрямок, тільки тоді Газ – це рух вперед (і тільки у поєднанні з нахилом, як в гелікоптері).
Сама стандартна типова помилка всіх новачків, це тиснути на Газ і очікувати, що дрон максимально швидко полетить вперед. Замість того, дрон починає дуже швидкий набір висоти.
Справа в тому, що у повітрі ми керуємо у трьох площинах, тож недостатньо просто давити на Газ, ще потрібно задати напрямок польоту правильним кутом нахилу дрона відповідно до рівня газу, чому ми зараз і будемо вчитися.
1) Піднімаємося до рівня верхівок дерев.
2) Трохи затримуємося, вирівнюємо положення щоб нікуди не зносило і починаємо по троху нахилятися вперед.
3) Дрон почне рухатися вперед і втрачати висоту. Це через те, що раніше все повітря від пропелерів було спрямовано вертикально у землю. Вектор тяги був перпендикулярний землі. Як тільки ми нахилилися вперед то повітряний потік також змінив напрямок і теж став під кутом до поверхні землі. І того рівня газу, що був при горизонтальному положенні вже не вистачає щоб утримати дрон у повітрі
Отже чим більше нахил, тим більше треба додавати газу. На даному етапі нам не потрібна велика швидкість, а значить що і сильний кут нахилу. Якщо у першому кроці ви встановили камеру на кут 10 градусів, то просто сумістіть приціл (ми говорили про нього у першому кроці) з реальним горизонтом і ваш дрон почне рух вперед.
Для легкості орієнтування з нахилами на початку, не перевищуйте нахили дрону вперед і назад (вісь Питч). Орієнтуйтесь, щоб приціл не відходив по вертикалі більше ніж на 2 см відстані по екрану від лінії штучного горизонту.
- Тут важливо прибрати тиск з правого стіку і дати йому стати по центру. Тепер, коли ваш дрон полетів вперед і вниз – треба обережно підняти газ (лівий стік, вертикальні положення) і знайти положення, в якому ваша висота і напрямок руху будуть постійними. Щоб було легше, можна підгазовувати і різко скидати газ, допоки ви не знайдете правильне положення газу, при якому висота буде триматися постійно.
Якщо ви все зробили правильно, то ваш дрон буде рухатися у обраному напрямку самостійно, без необхідності додаткових коригувань.
Це одна з суттєвих переваг керування у повністю ручному режимі (ACRO) перед керуванням стабілізованих систем (DJI \ AUTEL), де напрямок потрібно постійно тримати і контролювати весь час руху.
Є час подумати над наступним маневром і не тримати руки у постійному напруженні.
- Якщо все вийшло, і дрон летить у обраному напрямку самостійно, то пробуємо поєднати “приціл” і лінію штучного горизонту правим стіком по вертикалі (Пітч). Не забуваємо, що дрон одразу піде вгору, бо газу буде забагато, тож одночасно з вирівнюванням – трохи прибираємо газ. Деякий час дрон буде рухатися по інерції, бо закони фізики ніхто не скасовував. Коли дрон припинить рух вперед – можна спробувати здійснити плавну посадку.
- Відпрацьовуємо всю послідовність рухів: Плавний зліт, утримання на одному місці і одній висоті, плавний нахил вперед одночасно з невеликим підйомом газу, проліт деякий час, впевнюємося що дрон може летіти без керування, не падає і не набирає висоту, вирівнюємо положення в горизонт, чекаємо зупинки і плавно сідаємо.
- У разі зносу вправо або вліво також можемо підкориговувати положення по Ролу (правий стік, переміщення по горизонталі), щоб триматися обраного напрямку.
Повторюємо до тих пір, поки вес комплекс рухів не дійде до автоматизму. Контроль прогресу – вдале “чисте” виконання вправи 10 разів підряд зі стабільним результатом.
4. Як працюють розвороти
! На цей момент ви повинні вміти впевнено триматися у повітрі і вміти стабілізувати дрон у режимі ACRO на одному місці у горизонтальній площині, та обов’язково – по висоті.
Повороти – теж не така проста річ, як здається на перший погляд. Тобто, в нас на лівому стіку по горизонталі залишилась остання не розглянута площина керування – Яв (Yaw). Яв відповідає за оберти дрона у вертикальній площині. Коли дрон знаходиться у горизонтальному положенні, Яв дійсно відповідає за повороти вправо і вліво, але все змінюється коли у нас з’являється хоча б невеликий нахил.
Розглянемо на прикладі нахилу вперед, тому що тут криється одна з популярних помилок у початківців.
Отже. Ми нахилили дрона вперед і хочемо повернути вправо. Крутимо Яв (лівий стік по горизонту вправо) І бачимо, що … це не дає жодного результату. Напрямок руху не змінився, тільки картинка стала під кутом – і ми летимо боком, але в тому самому напрямку.
Чому так сталося?
Згадаємо що Яв обертає дрона тільки у горизонтальній площині. Коли ми його нахилили вперед – у нас так само нахилилася і площина, в якій він обертається.
Додаємо обертання по Яв у праву сторону. Дрон повернувся, але напрямок потоку повітря від пропелерів і його кут не змінилися. Тож не відбудеться і зміни напрямку руху.
Тут в нас знов ситуація, коли ми поєднуємо рухи керування. Для початку, розберемо рухи кожного стіка окремо: спочатку правий (Рол) і потім лівий (Яв). Коли у вас буде стабільно добре виходити робити повороти таким чином, можна буде спробувати робити ці рухи одночасно. Одночасна робота стіками дозволить робити розвороти дуже швидко. Чим швидше ми можемо розвернутися – тим більшу швидкість ми можемо погасити і погасити більше інерції. Але – всьому свій час. Спочатку треба зрозуміти логіку повороту, наскільки сильно на поворот впливають окремі складові, а вже потім відточувати майстерність. Тож, не квапимося і виконуемо вправу покроково.
- Плавно злітаємо, піднімаємося до рівня верхівок дерев, вирівнюємося, нахиляємося трохи вперед і пролітаємо невелику відстань по прямій. Не забуваємо тримати приблизно одну і ту саму висоту. Готуємося до повороту. Будемо виконувати поворот направо.
- Правим стіком (Рол) у горизонтальній площині трохи нахиляємо дрон на право. Саме зараз ми змінили напрямок повітряного потоку від дрону, який дозволить нам виконати поворот.
- Лівим стіком починаємо повільно розвертатися по Яв (горизонтальна складова лівого стіку) вправо. Давимо по троху, буквально на 2-3 мм хода стіку. Тримаємо у полі зору лінію штучного горизонту. Коли ми зробили нахил вправо по Рол, то штучний горизонт також відобразив цей нахил. Поворот по Яв вправо буде вирівнювати положення штучного горизонту назад до горизонтального положення. Як тільки це сталося – припиняємо тиск на на лівий стік і даємо йому відцентруватися по Яв. Під час цих рухів не забуваємо що нам завжди треба підкеровувати газом, щоб залишатися на одній висоті.
- Під час такого повороту дуже важко вгадати, наскільки сильно треба нахиляти дрона, щоб повернути одразу у правильному напрямку. Для початку виконуйте поворот у декілька заходів, до потрібного положення, щоб зрозуміти, наскільки сильно треба нахилятися по Рол і наскільки сильно після цього треба “докручувати” Яв.
На початку не намагайтеся повернути за один раз, роблячи великі нахили по Рол. Є великий шанс, що після оберту по Яв ви будете бачити тільки землю і на перших порах буде важко зорієнтуватись, що робити. Зараз наша задача – зрозуміти логіку разворота.
- Відпрацьовуємо все по порядку, з самого початку. Зліт, підйом до рівня дерев, вирівнюємо дрон і “зависаємо” на одному місці, після цього невеликий нахил вперед, трохи летимо по прямій, обираємо напрямок куди будемо повертати, нахиляємо дрон у обраний бік по Ролу і одразу ж повертаємо по Яву до рівного горизонтального положення штучного горизонта. Не забуваємо весь час підтримувати одну і ту саму висоту Газом. По закінченні вправи вирівнюємо дрон в горизонтальне положення (“приціл” на лінії штучного горизонту, лінія штучного горизонту розташована горизонтально) та виконуємо плавну посадку.
- Коли вправа виходить добре і більше не виникає труднощів, то робимо не один поворот, а декілька – намагаємося таким чином зробити велике коло і вже після цього сідаємо.
Не забуваємо робити повороти рівномірно і вправо, і вліво, бо комусь зручніше повертати вправо, а комусь вліво. Відповідно, з протилежним напрямком буде трохи складніше і ваша задача дотренувати повороти до такого стану, коли вам стане байдуже – куди розвертатись.
- Тепер, коли ми вже знаємо, як повертати – тренуємося літати вісімку. Піднімаємося у повітря, виконуємо політ по колу. Коли коло майже замкнулося, нахиляємося у протилежний бік і починаємо робити коло у інший бік. Таким чином, над поверхнею землі дрон опише умовну “вісімку” або знак “нескінченність”. Далі ваша задача – підтримувати висоту і виконувати цю фігуру, допоки у вас не буде стабільний результат проходження будь-якої кількості “вісімок” і при маневрах буде стабільне утримання однієї висоти. На цьому етапі можемо переходити до більш складного варіанту розворотів.
5. Плавні повороти
У п’ятому кроці ми зрозуміли логіку роботи поворотів на дроні. А зараз будемо вчитися робити плавний розворот. На початку п’ятого уроку я розповідав про те що в ідеалі ми керуємо нахилом по Ролл (правий стік горизонталь) і по Яв (лівий стік горизонталь) одночасно. Так поворот виходить коротше по часу і ми можемо повертати набагато швидше. Окрім того, це дасть змогу розвертатися майже на місці. Це не дуже важливо при польотах на відкритому просторі, але стає життєвою необхідністю, коли у нас з’являються перешкоди. Наприклад, локація незнайома й у вас на шляху раптово виникає перешкода у вигляді стіни. Звісно, можна вирівняти дрона і різко дати газу, але не забуваємо, що дрон має вагу, і чим більшу, тим більше буде рухатися вперед по інерції. Нам банально може не вистачити відстані до перешкоди, щоб встигнути набрати достатньо обертів для підйому вгору. Також, це може бути у приміщенні і вгору рух буде обмежений стелею. Тож, давайте дізнаємося як це робити!
- Плавний зліт, на висоті верхівок крон дерев, трохи пролітаємо вперед і “зависаємо” у повітрі. Під час наступних рухів дрон буде уводити вправо і вліво, але нас це не турбує (у даному випадку).
На цьому етапі утримання висоти вже є обов’язковим скілом, тож про нього навіть не згадуємо – ви це вже повинні робити по звичці. Якщо зі стабільним утриманням висоти досі є проблеми, то раджу повернутися до другого кроку і ретельно його відпрацювати.
Будемо здійснювати максимально плавні нахили направо і наліво. Для цього мінімально натисніть стік Рол (горизонтальна складова правого стіку) вліво, десь у межах пів міліметра-один міліметр ходу стіку, і не відпускайте його. Ви побачите, що дрон почав повільно нахилятися. Пробуємо максимально плавно перевести нахил у інший бік. Коли ви зрозумієте чутливість нахилу і зможете робити дуже плавні і повільні нахили вправо і вліво, переходимо до наступного пункту.
- Тепер відпрацюємо плавність поворотів по Яв (горизонтальна складова лівого стіку). Так само як і в попередньому пункті, піднімаємося у повітря, трохи пролітаємо у перед, “зависаємо”. Тепер намагаємося так само мінімально рухати стіком Яв (горизонтальна складова лівого стіку), так само в межах одного міліметру. Ціль – відчути роботу Яв і навчитися максимально плавно розвертати дрон вправо і вліво, по можливості на одному місці.
!!! Саме при відпрацюванні цього руху дуже важливо також не втрачати висоту.
- На невеликих кутах нахилу дрону у 10-20 градусів, співвідношення керування по Яв і по Рол приблизно два до одного. Тобто, якщо ми відхиляємо стік Ролу на ~1 мм то Яв треба відхиляти десь на ~2 мм. Таким чином, при одночасному використанні Стіків Яв і Рол, дрон почне повертати одразу у правильному положенні і, при виході з повороту, нам треба буде лише вирівняти горизонт нахилами по Рол (правий стік, горизонтальна складова) у відповідну сторону, якщо після повороту нам треба вийти на прямий політ.
Головним орієнтиром у нас в будь якому польоті виступає насправді не лінія штучного горизонту, а відчуття реального горизонту. З часом ви призвичаїтись до картинки з дрона, навчитеся розуміти положення дрону по розташуванню оточуючих предметів.
Наприклад, дерева у переважній більшості у нас ростуть вгору, отже, по відхиленню дерев буде легко зрозуміти, що у вас немає нахилів по Ролу, а по швидкості руху дрону вперед ви зможете відслідкувати, наскільки сильно він нахилений вперед або назад. Наприклад, якщо дрон висить у повітрі і не рухається ані вперед, ані назад, то це означає, що ви його виставили строго у горизонт.
Для полегшення орієнтування, перед зльотом запам’ятайте, скільки відсотків по вертикалі займає зображення землі і скільки неба у кадрі. Таким чином, на невеликих висотах польоту (до 50 метрів) ви завжди зможете знайти горизонтальне положення без жодних приборів. Для цього буде потрібно виставити кількість землі і неба приблизно у тій пропорції, яка була на старті і, можливо, трохи підкоригувати, якщо дрон буде зносити вперед або назад.
Тепер намагаємось пролетіти вперед і повернути обома стіками. Якщо ви все робите правильно, то лінія горизонту буде завжди мати одне і те саме положення на вашому екрані. Якщо щось міняється – намагаємося підкоригувати співвідношення тиску на стік Яв і на Рол. Для початку можна мінімально збільшувати, або зменшувати тиск лише на один стік і краще це робити зі стіком Яв. Так ви ще й потренуєте і утримання висоти, відповідно до різних положень по Яву.
- Коли у вас вже буде виходити стабільно утримувати горизонт у одному положенні при повороті і не набирати/втрачати висоту, при цьому виконуючи плавний поворот – пробуйте літати по колу. Коли обльот по колу перестане бути проблемою і буде виходити однаково добре в обидва боки (як направо так і наліво) – пробуємо виконати “вісімку” так само в обидва боки.
- На цьому єтапі у вас вже досить впевнено повинна виходити плавна посадка. Якщо з посадкою є проблеми, то відпрацьовуємо наступним чином: Плавний зліт, “зависання”, прямий політ, політ по колу, перехід на “вісімку”, зробити декілька заходів вісімки, намагатися все робити максимально плавно, “зависання”, плавна посадка.
Цій вправі потрібно приділити більше часу і “відточити” її до максимально можливої плавності виконання саме на невеликій швидкості – від зльоту до плавної посадки, тому що, по суті, всі прийоми базуються на різних комбінаціях цих основних рухів.
Від того, наскільки якісно ви опануєте цей набір рухів, залежить, наскільки легко вам буде вивчати нові прийоми та наскільки швидко буде рости ваша майстерність.
6. Поняття “Курс”. Утримання курсу
не завжди є абсолютно пусте місце для вільних польотів, без жодних перешкод. Десь, навіть посеред поля, може зустрітися якесь дерево, або кущ. Звісно, що можна дати більше газу, піднятися вище і за перешкодою знов знизитися. Але, по перше, на це може просто не вистачити місця або часу (ви летите занадто швидко, або побачили перешкоду занадто піздно) для підйому вище, а по-друге, ми продовжуємо вчитися, і якраз зараз будемо розбиратися з тим, що таке курс, та як його утримувати. Це вам стане у нагоді для легшого прольоту у вузькі отвори, або довгі вузькі простори (наприклад, віконні пройми, коридори, навіть просто стежки у лісосмузі).
Почнемо. Уявімо собі ситуацію, що у вас є поле, на якому посередині росте одне дерево. І воно знаходиться якраз на вашому шляху. Фактично, ваш курс – це пряма лінія. Але на вашому шляху є перешкода. Зазвичай, така перешкода викликає бажання робити цілий комплекс рухів: розвернутися по Яву в сторону від перешкоди, облетіти перешкоду, знов таки використовуючи Яв, завернути за перешкоду, потім, знов таки за рахунок повороту по Яву, знайти точку, куди ви летіли до цього і продовжити політ. Цей комплекс рухів зазвичай лякає початківців і пілот починає нервувати, що відповідно відбивається на впевненості керування і якості польоту.
Уявімо пряму лінію від положення дрону до точки куди вам треба долетіти. Це і є курс польоту. Коли ми починаємо використовувати Яв – фактично ми збиваємо дрон з курсу. Отже, тоді нам доведеться знов шукати його після оминання перешкоди.
- Насправді цей маневр можна суттєво спростити. Для цього достатньо зовсім трошки нахилити ваш дрон у бік використовуючи тільки Рол. Таким чином, повітря від пропелерів буде штовхати ваш дрон не тільки прямо, а й трохи у бік нахилу. Дрон почне потроху дрейфувати у бік від перешкоди. Коли перешкода зникне з поля зору – точно таким самим чином робимо нахил у протилежний бік і тримаємо, допоки не “спіймаємо” у “приціл” точку, куди ми летіли по курсу. Напрямок польоту при цьому буде зберігатися, з мінімальними відхиленнями від курсу.
Не забувайте про те, що цей маневр дуже повільний, у дрона є інерція, він не миттєво змінює положення! Тож на початку, поки ви не вивчили залежність нахилу від швидкості зміщення дрону, краще брати відстань більше.
На невеликих нахилах по Рол дрон зміщується дуже повільно. Це дає змогу “прицілитися” у невеликий отвір, або об’єкт набагато точніше навіть на великих швидкостях, ніж використовуючи повороти по Яв. Звісно, що при цьому вже треба дуже гарно працювати газом і дуже впевнено тримати висоту.
7. Як тренуватися далі?
Як розвиватися далі?
Ключовий момент в тому, що на даному етапі ви вправно виконуєте основні рухи без прив’язки до конкретного маршруту. Тобто ваші навичкі гарно підходять для вільного польоту по відносно “відкритим” просторам. Перешкод майже не має, тож і маневрування дається досить просто. Якщо продовжувати так само тренуватися, то ви доведете до автоматизму керування FPV дроном, опануєте самі мінімально можливі рухи стіками і це теж дуже важливо. Але якщо ввімкнути трасу з більшою кількістю перешкод, то вам скоріше за все буде дуже важко вчасно на них реагувати. Що робити щоб цього уникнути?
Літаємо по маршруту
Польоти по маршруту або за планом дозволять систематизувати ваші рухи, мета – досягти вправних польотів туди куди треба, а не туди куди вийшло.
Спочатку будуємо вільний маршрут (на початку можна просто у вигляді послідовності прольотів, поворотів та інших маневрів) на обраній відкритй локації. Можна запам’ятати, можна записати, але головне чітко слідувати послідовності. Літаємо допоки не вдасться пройти весь спланований маршрут за один раз. Звісно що кожного разу ми робимо зліт і посадку приблизно з одного місця. Закріплюємо успіх ще декілька раз.
Ущільненя перешкод
Підвищеня плотності перешкод дозволяє звернути більше уваги на інерцію і задуматися над необхідністю її контролювати. На відкритому просторі інерція не викликає проблем, бо вистачає місця. Чим менше місця, тим критичніше стає кожний занос.
На локації знаходимо місце з будівлею, або з деревами. У симуляторах зазвичай будівлі мають відкриті двері та вікна. Пробуємо будувати маршрут, як у попередній вправі, спочатку з прямим прольотом крізь будівлю, або між деревами. На початку буде складно, буде заносити (згадуємо про інерцію). Щоб цього уникнути треба починати робити маневр трохи заздалегідь. Таким чином коли раніше вас заносило у перешкоду, саме завдяки тому що маневр ми почали заздалегідь всю іншу справу зробить інерція і цього разу ми опинимося саме там де потрібно. Чим більше швидкість, тим більше інерція і тим раніше треба починати маневр.
Коли ми літаємо по плотній застройці нам потрібно майже передбачувати все що може бути попереду нас. Для цього добре аналізувати місцевість. Звісно що якщо це природа, то там допоможе тільки тренованість, та швидкість реакції, але якщо мова йде про забудовану територію, то звісно що наврядчи широка дорога на декілька полос з розміткою різко закінчиться стіною. Якщо це завод, або великий ангар то скоріше за все буде деклька входів\виходів. Особливо у симуляторі.
Наступним кроком ускладненя будуть польоти у приміщені. У симуляторі обираємо локацію (карту) де є будівлі, по можливості не технічного призначення, а загального користування, типу багатоквартирний будинок, стадіон. Тут вже доведеться контролювати не тільки бокові перешкоди, а також постіно тримати висоту, більш контрольовано, ніж на відкритому просторі. Тут допоможе практика повільного пілотування.
У всіх попредніх випадках варто регулярно змінювати маршрути, щоб дійсно навчатися новому, а не пристосовуватися під одну таректорію.
Коли попередні кроки почнуть виходити більш-менш стабільно можемо переходити далі.
Польоти по трасах для змагань
Чому ми не перейшли до цього кроку одразу і чому з них насправді не варто починати?
Поперше без повільної звички до інерції, та розуміння її впливу, перехід на трасси одразу може здатися занадто складними. А намагатися вирішити проблему, не розуміючи її походження і не відчуваючи впливу параметру інерції дуже складно. В ітозі певну послідовність рухів ви зазубрите, вивчите швидкий прольот деклькох трасс, але не навчитеся пристосовуватися до швидкої зміни обстановки у полі зору і якщо доведеться літати швидко у незнайомій місцевості або у тісному приміщені – це може закінчитися дуже швидко втратою дрона і розбиттям всього що на ньому встановлено додатково.